об'єкт

-а, ч.

1) філос. Пізнавана дійсність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.

2) чого і без додатка. Явище, предмет, особа, що на них спрямовано певну діяльність, увагу і т. ін. || Предмет наукового і т. ін. дослідження, спеціальної зацікавленості, компетенції. || Предмет, що розглядається з метою його використання за призначенням, вивчення.

••

Во́дний об'є́кт — сформований природою або створений штучно об'єкт ландшафту чи геологічна структура, де зосереджуються води.

Екологі́чно небезпе́чний об'є́кт — об'єкт, що за своїми властивостями забруднює довкілля.

Об'є́кт пра́ва — явище, на яке спрямовується дія права.

Об'є́кти оподаткува́ння — доходи (прибуток), додаткова вартість продукції, вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законодавчими актами держави.

Піддо́слідний об'є́кт — окремі види тварин, вищих рослин, грибів, бактерій, прийняті в лабораторній практиці для випробувань.

Техноге́нно небезпе́чний об'є́кт — об'єкт, що може створювати небезпеку населенню та довкіллю.

3) спец. Певна одиниця (споруда, підприємство, ділянка місцевості і т. ін.) господарського чи оборонного значення.

4) лінгв. Те саме, що додаток 3).